Увага!

 

Оцінювання результатів навчання російської мови та інших мов національних меншин

Оцінювання умінь мовленнєвої діяльності

І. Аудіювання (слухання, розуміння прослуханого)

1. Перевіряються уміння сприймати на слух незнайомий текст і розуміти:

·         тему тексту;

·         тип і стиль мовлення;

·         фактичний зміст;

·         причинно-наслідкові звязки;

·         основну думку висловлювання;

·         виражально-зображувальні засоби прослуханого твору.

Перевірка аудіативних умінь здійснюється фронтально. Вчитель читає учням незнайомий текст. Після прослуховування учням пропонується  серія запитань та варіанти відповідей на кожне запитання, після чого вони повинні вибрати один із варіантів і записати  його номер поряд із номером запитання.

Кількість запитань та варіантів відповідей до них визначається так.

Класи
5–6-й	6 запитань з трьома варіантами відповідей
7–9-й	12 запитань з чотирма варіантами відповідей

Запитання мають стосуватися теми тексту, фактичного змісту тексту, причинно-наслідкових зв’язків, його головної думки, типу і стилю мовлення,  окремих мовних особливостей (переносне значення слова, образні вирази тощо).

2. Матеріал для контрольного завдання: зв’язне висловлювання (текст добирається відповідно до вимог програми для кожного класу).

Обсяг тексту (і відповідно тривалість звучання) орієнтовно визначається так.

 

Клас	Обсяг та час звучання текстів, що належать до
	художнього стилю		інших стилів
5-й	400–500 слів	4–5 хвилин	300–400 слів	3–4 хвилин
6-й	500–600 слів	5–6 хвилин	400–500 слів	4–5 хвилин
7-й	600–700 слів	6–7 хвилин	500–600 слів	5–6 хвилин
8-й	700-800 слів	7–8 хвилин	600–700 слів	6–7 хвилин
9-й	800–900 слів	8–9 хвилин	700–800 слів	7–8 хвилин

 

3. Одиниця контролю: відповіді учнів на запитання за прослуханим текстом, одержані в результаті виконання тестових завдань.

4. Оцінювання.

У  у 5–6 класах правильна відповідь на кожне з 6 запитань оцінюється двома балами; у 7–9 класах кожне з 12 запитань оцінюється одним балом.

ІІ. Говоріння і письмо (діалогічне та монологічне висловлювання)

При перевірці складених учнями висловлювань (діалогів, усних/письмових переказів та творів) враховується ступінь самостійності роботи і міра допомоги вчителя.

Усне діалогічне мовлення

Усне діалогічне мовлення в усіх варіантах курсів перевіряється у 5–9 класах.

1. Перевіряються вміння:

·         виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється; дотримуватися теми спілкування;

·         складати, розігрувати діалог відповідно до запропонованої мовленнєвої ситуації й мети спілкування;

·         використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету;

·         аргументувати висловлені тези з метою бути зрозумілим, переконливим співрозмовником; розуміти можливість різних поглядів на ту саму проблему;

·         дотримуватись правил спілкування (не перебивати співрозмовника, заохочувати його висловити свою власну думку, зацікавлено і доброзичливо вислуховувати його, вміти висловити незгоду з позицією іншого так, щоб не образити його, тощо);

·         дотримуватись норм літературної мови.

Перевірка сформованості діалогічного мовлення здійснюється таким чином: учитель пропонує двом учням протягом 3–5 хвилин обдумати, підготувати діалог і розіграти його перед класом. Оцінка ставиться кожному з учнів.

2. Матеріал для контрольного завдання залежить від підготовки учнів і ступеня передбачуваної самостійності під час виконання завдання: від даного варіанту діалогу (передбачається повтор з невеликим доповненням) до загального формулювання теми (передбачається самостійне визначення змісту діалогу, його мовного оформлення).

3. Одиниця контролю: діалог, складений двома учнями.

Обсяг діалогу орієнтовно визначається так (мінімальна кількість реплік для двох учнів).

Класи
5-й	6–7 реплік
6-й	7–8 реплік
7-й	8–10 реплік
8-й	10–12 реплік
9-й	12–14 реплік

4. Оцінювання.

Діалогічне мовлення оцінюють за такими критеріями:

·         початковий рівень – 1, 2, 3 бали одержують учні, які зуміли повторити запропонований матеріал і додати до нього 1–2 репліки (на кожного з учасників діалогу);

·         середній рівень – 4, 5, 6 балів одержують учні, які, спираючись на певну кількість допоміжних матеріалів, що не являють собою закінчених фрагментів діалогу, склали – хоч і не дуже вправно – діалог, при цьому припустились відхилень від теми, окремі репліки співрозмовника залишились без відповідей, не склали вступної та підсумкової реплік; припустились значної кількості помилок у мовному оформленні реплік (понад 3-4 помилки на кожного учня);

·         достатній рівень – 7, 8, 9 балів одержують учні, які самостійно і в цілому вправно склали діалог, продемонстрували належну культуру спілкування, висловили, але недостатньо обґрунтували свої погляди на предмет, що обговорюється, в окремих випадках використовували репліки, зміст яких не був тісно пов’язаний із змістом висловлювання співрозмовника; припустились помилок у структурі діалогу (відсутні вступна та/чи підсумкова репліки) та мовному оформленні реплік (не більше 3-4 помилок на кожного учня);

·         високий рівень – 10, 11, 12 балів одержують учні, які самостійно склали діалог, продемонстрували високу культуру спілкування, вміння уважно й доброзичливо слухати співрозмовника, коротко формулювати свою думку, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; висловили не лише свою думку, а й змогли зіставити різні погляди на той самий предмет, навести аргументи «за» і «проти» в їх обговоренні; побудувати діалог, структура, мовне оформлення якого відповідає нормам.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від змістового наповнення діалогу, якості його мовного оформлення, додержання правил спілкування.

Монологічне мовлення

Усний/письмовий переказ, усний/письмовий твір

1. Перевіряються вміння:

·         виявляти певний рівень обізнаності з теми висловлювання;

·         будувати висловлювання певного обсягу, добираючи та впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал; відтворювати інформацію докладно, стисло, вибірково;

·         викладати матеріал логічно, послідовно, враховуючи співвідношення основної та другорядної інформації; дотримуватися теми висловлювання;

·         підпорядковувати виклад головній думці;

·         враховувати ситуацію спілкування;

·         виявляти своє ставлення до предмету висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми, вміти оцінити аргументи, сформулювати своє бачення проблеми;

·         використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови, вдало користуючись лексичним, граматичним багатством мови.

Усний переказ та твір перевіряються впродовж усіх років навчання.

Перевірка вміння письмово переказувати чи створювати текст здійснюється фронтально: учням пропонується переказати прочитаний учителем (за традиційною методикою) текст чи інший матеріал для переказу або самостійно написати твір.

2. Матеріал для контрольного завдання.

А) Переказ.

Матеріалом для переказу (усного/письмового) може бути текст (добирається відповідно до вимог програми для кожного класу).

Обсяг тексту (кількість слів) для усного докладного переказу орієнтовно визначається так.

Клас
5-й	90–120
6-й	120–150
7-й	150–180
8-й	180–210
9-й	210–240

Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5–2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.

Час звучання усного переказу:  3–5 хвилин,

Обсяг письмового переказу (кількість сторінок), складеного учнем, орієнтовно визначається так.

Клас
5-й	0,75–1,0
6-й	1,00–1,25
7-й	1,25–1,5
8-й	1,5–1,75
9-й	1,75–2,0

Б) Твір.

Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору, а також пропоновані для окремих учнів допоміжні матеріали.

3. Одиниця контролю: усне/письмове висловлювання учнів, укладене в жанрі та стилі відповідно до вимог програми для кожного класу.

Обсяг письмового твору орієнтовно визначається так.

Клас
5-й	0,75–1,0
6-й	1,00–1,25
7-й	1,25–1,5
8-й	1,5–1,75
9-й	1,75–2,0

4. Оцінювання.

У монологічному висловлюванні передусім оцінюють його зміст.

За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст, враховуючи при цьому якість мовного оформлення, зокрема відповідність орфоепічним, лексичним та граматичним нормам, правильність інтонування речень, стилістичну доречність використання мовних засобів. Це здійснюється без підрахування помилок, зважаючи на технічні труднощі фіксації в усному мовленні помилок різних типів.

За письмове висловлювання ставлять також одну оцінку.

Оцінюють зміст і форму (мовне оформлення).

У тому разі, коли оцінюється як зміст, так і мовне оформлення, оцінка є середнім показником набраних балів за зміст і мовне оформлення роботи. Оцінювання усного/письмового переказу, а також усного/письмового твору оцінюють за такими критеріями:

·         початковий рівень – 1, 2, 3 бали одержують учні, які, спираючись на значну кількість запропонованих учителем допоміжних матеріалів, будують лише окремі речення або переказують окремі фрагменти змісту, що не становлять зв’язного тексту; припускаються значної кількості помилок у мовному оформленні;

·         середній рівень – 4, 5, 6 балів одержують учні, які, спираючись на допоміжні матеріали, будують текст, який відзначається певною зв’язністю, але збідненим змістом, непропорційністю частин, недостатньо вправним слововживанням, наявністю помилок у мовному оформленні;

·         достатній рівень – 7, 8, 9 балів одержують учні, які без опори на допоміжні матеріали, досить вправно будують текст, але припускаються окремих відхилень від теми, певних недоліків у структурі висловлювання, у співвідношенні основної та другорядної інформації; переказуючи, вони виявляють розуміння авторської позиції, але не коментують її; будуючи твір, вони висловлюють, але недостатньо аргументують свій погляд на предмет мовлення; допускають окремі помилки у мовному оформленні

·         високий рівень – 10, 11, 12 балів одержують учні, які вправно будують текст; висловлюють і аргументують свою думку; вміють зіставити різні погляди на той самий предмет, оцінити аргументи на їх доведення, обрати один із них; окрім того, вміють пристосувати висловлювання до особливостей тієї чи іншої мовленнєвої ситуації, комунікативного завдання; припускаються окремих помилок у мовному оформленні.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від змістового наповнення усного/письмового висловлювання, комунікативної спрямованості, якості його мовного оформлення.

При оцінюванні грамотності письмових переказів та творів враховуються:

·         помилки, що порушують лексичні та граматичні (морфологічні, словотворчі та синтаксичні) норми;

·         помилки, що порушують стилістичну єдність тексту;

·         орфографічні та пунктуаційні помилки.

Критерії оцінювання грамотності творчих письмових робіт.

Бали	Кількість помилок
	орфографічних, пунктуаційних	лексичних, граматичних, стилістичних
1 2 3	понад 16 15–16 13–14	9-10
4 5 6	11-12 9-10 7-8	7-8
7 8 9	5-6 3-4 1+1(негруба) – 2	5-6
10 11 12	1 1(негруба) –	3 2 1

III. Читання

Читання вголос

Контрольна перевірка читання вголос здійснюється у всіх варіантах курсів у 5–9 класах.

1. Перевіряються вміння читати із достатньою швидкістю, плавно, відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм, пристосовуючи темп, тембр, гучність читання до змісту, стилю тексту, авторського задуму, орієнтуючись на слухачів.

Перевірка вміння читати вголос здійснюється індивідуально: вчитель дає учневі текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати цей текст перед класом.

2. Матеріал для контрольного завдання: знайомий учневі текст, дібраний відповідно до вимог програми для кожного класу; текст добирається так, щоб час його озвучення окремим учнем з нормативною швидкістю дорівнював 1-2 хвилинам (для читання слід пропонувати невеликі тексти, відносно завершені уривки творів або порівняно великий текст, розділений на частини, які читаються кількома учнями послідовно);

3. Одиниця контролю: озвучений учнем текст. Швидкість читання у звичайному для усного мовлення темпу: 80–120 слів за хвилину;

4. Оцінювання.

Читання вголос оцінюється за такими критеріями:

·         початковий рівень – 1, 2, 3 бали одержують учні, які читають зі швидкістю, нижчою за норму, не зовсім правильно членують текст на речення, інтонаційно не пов’язують належним чином слова в реченні між собою, припускаються значної кількості помилок у читанні слів (пропуск, перестановка, заміна звуків та складів); порушують вимоги до вимови слів (дикція, орфоепічні норми), інтонування речень;

·         середній рівень – 4, 5, 6 балів одержують учні, які читають, інтонаційно пов’язуючи слова в реченні між собою, поділяючи текст на речення, але допускають помилки в інтонуванні кінця речення та в інтонуванні речень певної синтаксичної будови; читання не досить плавне, його швидкість не відповідає нормам, є орфоепічні помилки, недоліки в дикції;

·         достатній рівень – 7, 8, 9 балів одержують учні, які читають плавно з швидкістю, що відповідає нормам; належним чином інтонують речення різної синтаксичної будови, логічно правильно поділяють речення на смислові відрізки, але недостатньо вправно передають авторський задум, стильові особливості тексту, не пристосовують читання до комунікативного завдання; припускаються орфоепічних помилок, недоліків дикції;

·         високий рівень – 10, 11, 12 балів одержують учні, які читають плавно, зі швидкістю, що відповідає нормам; належним чином інтонують речення різної синтаксичної будови, логічно правильно поділяють речення на смислові відрізки; добре відтворюють авторський задум, стильові особливості тексту, пристосовують читання до певного комунікативного завдання; читають орфоепічно правильно, з гарною дикцією.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від кількісних та якісних показників читання вголос.

Читання мовчки

Контрольна перевірка читання мовчки здійснюється: в 5–9 класах;

1. Перевіряються вміння читати незнайомий текст із належною швидкістю і розуміти після одного / двох прочитувань :

·         тему прослуханого тексту;

·         фактичний зміст;

·         причинно-наслідкові зв’язки;

·         основну думку висловлювання;

·         тип і стиль мовлення висловлювання;

·         виражально-зображувальні засоби прочитаного твору.

Кількість запитань та варіантів відповідей до них визначається так.

Класи
5–6-й	6 запитань з трьома варіантами відповідей
7–9-й	12 запитань з чотирма варіантами відповідей

2. Матеріал для контрольного завдання: незнайомі учням тексти різних стилів, типів мовлення, жанрів, що включають монологічне та діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу).

Для контрольної перевірки читання мовчки в усіх класах пропонують тексти, що належать до художнього та інших стилів.

Текст добирається таким чином, щоб учні, які мають порівняно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1–2 хвилини часу.

Обсяг текстів для контрольного завдання орієнтовно визначається так:

Клас
	художнього стилю	інших стилів
5-й	360–450 слів	300–360 слів
6-й	450–540 слів	360–420 слів
7-й	540–630 слів	420–480 слів
8-й	630–720 слів	480–540 слів
9-й	720–810 слів	540–600 слів

3. Одиниця контролю: відповіді учнів на тестові завдання, складені за текстом, і швидкість читання.

4. Оцінювання. Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома параметрами: розуміння прочитаного та швидкість читання.

Розуміння прочитаного виявляється за допомогою тестової перевірки, правильний вибір відповіді на кожне із 12 запитань оцінюється одним балом.

 Швидкість читання мовчки (слів за хвилину) по класах оцінюється з урахуванням таких орієнтовних норм:

Класи
5-й	100–150
6-й	110–180
7-й	120–210
8-й	130–240
9-й	140–270

Швидкість читання при виведенні бала за цей вид мовленнєвої діяльності враховується таким чином:

·         бали 7–9 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого не нижче, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу; бали 10–12 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого наближається до максимальних показників для відповідного класу;

Оцінювання знань з мови та мовних умінь

Оцінювання мовних знань та умінь здійснюється тематично. Зміст контролю визначається згідно з комунікативним підходом до шкільного мовного курсу.

1. Перевірці підлягає мовний матеріал, необхідний в першу чергу для правильного використання мовних одиниць.

Перевіряють певне коло знань з мови та мовні вміння:

·         розпізнавати вивчені мовні явища;

·         групувати, класифікувати;

·         сполучати слова, доповнювати, трансформувати речення, добираючи належну форму слова, потрібну лексему, відповідні засоби зв’язку між частинами речення, між реченнями у групі пов’язаних між собою речень тощо;

·         виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні.

Перевірка здійснюється фронтально у письмовій формі із застосуванням завдань тестового характеру.

2. Для контрольної перевірки використовують завдання тестового характеру, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень.

Рекомендується пропонувати учням 6 завдань, складність яких збільшується від класу

До кожного завдання учням пропонується дібрати власні приклади.

Обсяг завдань визначається таким чином, щоб контрольна перевірка за певною темою тривала 15-20 хвилин (з огляду на можливості виконання завдання учнем середнього рівня підготовки).

3. Одиниця контролю: вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру та самостійно дібрані приклади.

4. Оцінювання результатів контрольної роботи здійснюється так. За правильне виконання кожного із 6 запропонованих завдань учень одержує по 1 балу. Один бал за кожне завдання учневі додається в разі самостійного добору прикладів.

Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).

Оцінювання орфографічних і пунктуаційних умінь учнів

Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є списування, зорово-слуховий і слуховий диктанти.

В 5–6 класах використовується списування, зорово-слуховий або слуховий  диктант, в 7–9 класах – зорово-слуховий та слуховий диктанти (у першому семестрі – списування та зорово-слуховий диктант у другому – слуховий диктант).

1. Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформляти роботу.

Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.

2. Матеріал для контрольного завдання.

Для контрольного диктанту (списування) використовується текст, доступний для учнів певного класу.

Обсяг письмових робіт з правопису – списування, зорово-слухового та слухового диктантів (кількість слів у тексті).

 

Клас	Списування	Зорово-слуховий диктант	Слуховий диктант
5-й	80–90	80–90	80–90
6-й	90–100	90-100	90–100
7-й	–	90–100	100–110
8-й	–	100–110	110–120
9-й	–	–	120–130

3. Одиниця контролю: текст, записаний учнем під диктування; у процессi списування.

4. Оцінювання. Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

·         орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

·         помилка в одному й тому ж слові, яке повторюється у диктанті кілька разів, вважається однією помилкою; помилки на одне правило, але у різних словах вважаються різними помилками;

·         розрізняють грубі і негрубі помилки (перелік негрубих помилок визначається програмою з відповідної мови);

·         п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки;

·         орфографічні та пунктуаційні помилки на невивчені правила виправляються, але не враховуються.

Списування оцінюється на тих самих підставах, але однаково враховуються помилки на вивчені та невивчені правила.

Нормативи оцінювання.

Бали	Кількість помилок
1	понад 16
2	15–16
3	13-14
4	11-12
5	9-10
6	7-8
7	5-6
8	3-4
9	1+1(негруба) – 2
10	1
11	1 (негруба)
12	–

Якщо негрубих помилок більше двох, то 2 такі помилки зараховуються як одна груба.

Нормативи для 1–9 балів передбачають певну можливість ураховувати поступ кожного учня у навчанні правопису, охайність оформлення роботи тощо (наприклад, 5 балів ставиться за 9–10 помилок). Для найвищих балів такого варіювання не передбачено.

Виведення семестрового балу виставляється наприкінці кожного семестру (півріччя). Він узагальнено відображає підготовку учня з відповідної мови.

Семестровий бал є результатом оцінювання досягнень учня у таких аспектах:

·         слухання-розуміння (аудіювання);

·         говоріння (діалогічне мовлення; монологічне мовлення: усний переказ, усний твір);

·         читання (вголос та мовчки);

·         письмо (списування, диктант, письмовий переказ, письмовий твір);

·         відомості про мову, мовні вміння;

·         ведення зошитів.

Семестровий бал виводиться на основі тематичних оцінок, кількість контрольних робіт визначається згідно з таблицею  переліку контрольних видов робіт.

Семестровий бал виставляють на основі тематичних оцінок за  кожну тему, та  оцінок за  обов’язкові контрольні роботи з різних видів мовленнєвої діяльності.

Річний бал виставляється на основі семестрових балів.

Перелік контрольних робіт за різними варіантами курсу мови подано далі.

 

Параметри Перевірки	Клас, семестр
	5-й		6-й		7-й		8-й		9-й
	I	II	I	II	I	II	I	II	I	II
Знання з мови та мовні вміння	4	4	4	4	4	4	4	4	4	4
Аудіювання	–	1	–	1	–	1	–	1	–	1
Говоріння: Діалог	–	1*	–	1*	–	1*	–	1*	1*	1*
усний переказ	–	1*	–	1*	–	1*	–	1*	–	1*
усний твір	–	1*	–	1*	–	1*	–	1*	–	1*
Читання: вголос	–	1*	–	1*	–	1*	–	1*	–	1*
Мовчки	–	1	–	1	–	1	–	1	–	1
Письмо: слуховий диктант	-	1**	-	1	1	1	1	1	1	1
зорово-слуховий диктант	-	1**	–	–	1	–	1	–	–	–
Списування	1	–	1	–	–	–	–	–	–	–
письмовий переказ	–	1	–	1	1	–	1	–	1	–
письмовий твір	–	–	–	–	–	1	–	1	–	1
Загальна кількість показників, на основі яких виводиться загальний бал
	5	13	5	12	7	12	7	12	7	12